Життя в соціальних мережах – це не просто частина сучасності, а цілий окремий світ, у якому ми щодня проживаємо емоції, будуємо образи та шукаємо себе. Воно яскраве, швидке, іноді надихаюче, а іноді – оманливе. Саме таку багатогранну атмосферу вдалося відчути під час виховного заходу «Життя в соцмережах», який було проведено 13 березня 2026 року зі здобувачами в межах проходження виробничої (педагогічної) практики на базі педагогічного факультету Рівненського державного гуманітарного університету. Модератором зустрічі виступила здобувачка вищої освіти спеціальності А1 Освітні науки – Тетяна КОРНІЙЧУК; координатор – проф. Руслана СОЙЧУК.

Метою заходу було не лише обговорити роль соціальних мереж у житті молоді, а й допомогти кожному замислитися над тим, як віртуальний простір впливає на думки, самооцінку та спілкування. Адже соцмережі – це не тільки можливості для розвитку й самовираження, а й виклики, які потребують усвідомленого підходу.
Програма заходу стала своєрідним зануренням у цифрову реальність:
• обговорення переваг і недоліків соціальних мереж у повсякденному житті;
• аналіз впливу онлайн-контенту на емоційний стан і самооцінку;
• інтерактивні вправи, що допомогли розпізнати «ідеалізовану реальність» у стрічках;
• живе спілкування та обмін думками про те, як залишатися собою в цифровому світі.

Захід став простором відкритості, де кожен міг висловити власну думку без страху осуду. Ми разом шукали відповіді на важливі запитання: де межа між реальним і віртуальним життям? Чи завжди те, що ми бачимо в соцмережах, є правдою? І найголовніше – як не загубити себе серед нескінченного потоку інформації. Особливо цінним стало усвідомлення того, що за яскравими фото та історіями часто стоїть звичайне життя зі своїми труднощами й переживаннями. Це допомогло краще зрозуміти: не варто порівнювати себе з «ідеальними» образами, адже справжня цінність – у щирості та унікальності кожного. Ця зустріч стала не просто обговоренням, а нагадуванням про важливість балансу. Балансу між онлайн і офлайн життям, між сприйняттям інформації та критичним мисленням, між бажанням бути поміченим і вмінням залишатися собою.
І хочеться вірити, що після цього заходу кожен виніс для себе важливу думку: соціальні мережі – це лише інструмент. І тільки від нас залежить, чи стануть вони джерелом натхнення, розвитку та підтримки. Адже справжнє життя відбувається не на екрані – воно поруч із нами, у живих емоціях, розмовах і моментах, які не потребують фільтрів.